Це історія дорослішання, втрат і теплих спогадів, що проростають у глиняному подвір’ї, серед черешень і бабусиної любові. Головна героїня — дівчина, яка, повертаючись у рідне село, стикається із собою — маленькою, вразливою, справжньою. Кожна сторінка цієї книги — як подих літа, що пахне любистком і домашнім хлібом. Це щемка і щира розмова про зв’язок поколінь та внутрішню тишу, яку так часто губимо в метушні міста.