Оставьте заявку
Залиште заявку
Leave a request
Facebook
Instagram
Youtube

Місяць: Вересень 2024

Категорії
Блог

Як написати книгу, якщо ти не письменник

написание книги

Як написати книгу, якщо ти не письменник

Багато хто мріє написати книгу, але вважає, що для цього потрібно бути професійним письменником. Однак, насправді це не так. Навіть якщо ви не маєте досвіду в письменстві, ви можете створити цікаву та якісну книгу. Головне — вірити в себе і слідувати певним крокам. У цій статті ми розберемо як написати книгу, якщо ти не письменник.

Визначте мету та аудиторію

Перш за все важливо зрозуміти, для чого ви хочете написати книгу. Можливо, у вас є бажання поділитись знаннями, розповісти історію чи залишити щось важливе для майбутніх поколінь. Визначення мети допоможе тримати фокус на головному.

Крім того, ви повинні визначити свою цільову аудиторію. Для кого буде написано вашу книгу? Це можуть бути студенти, професіонали, діти чи широка публіка. Чим краще ви знаєте свою аудиторію, тим легше вам буде вибирати стиль, мову та подачу матеріалу. Основні питання для визначення мети та аудиторії:

  1. Про що я хочу розповісти?
  2. Кому буде цікава моя книга?
  3. Яку цінність вона принесе читачеві?

Ці питання допоможуть вам структурувати ваш твір і зробити його цілеспрямованішим.

Створіть план книги

Коли мету та аудиторію визначено, наступний крок — складання плану книги. План – це скелет вашого майбутнього твору. Він допомагає організувати думки і не збитися зі шляху.

Безумовно, створення плану книги є важливим етапом, який допомагає уникнути хаотичності. Він дозволяє побачити загальну картину, а також допомагає розбити складні ідеї на простіші та зрозуміліші. Як можна структурувати план:

  1. Введення. Що ви хочете сказати на початку?
  2. Основна частина. Які ключові моменти ви бажаєте розкрити?
  3. Висновок. Як ви підсумуєте і завершите історію?

Створення плану також дає вам упевненість у тому, що ви знаєте, куди рухаєтесь. Письменник може змінювати деякі деталі по ходу роботи, але наявність основного напряму завжди важлива.

Напишіть першу версію без критики

Тепер, коли у вас є план, настав час приступати до написання. Однак, одна з найпоширеніших помилок – це прагнення одразу створити ідеальний текст. Такий підхід може значно сповільнити процес.

Звичайно, перша версія книги не буде ідеальною. Але вона потрібна для того, щоб почати. Головне — писати вільно, не замислюючись про виправлення та виправлення на кожному кроці. Важливо просто дати думки текти. Пізніше ви зможете повернутися до тексту та внести потрібні зміни.

Поради для написання чорнової версії:

  • Пишіть регулярно, навіть якщо це лише кілька пропозицій на день.
  • Не бійтеся помилок – їх можна виправити пізніше.
  • Не зупиняйтеся на важких моментах, продовжуйте писати та повертайтеся до них пізніше.

Ключ до успіху – дисципліна та наполегливість. Зрештою, писати щодня трохи набагато ефективніше, ніж чекати натхнення. А якщо цікаво дізнатись докладніше про весь процес написання та видання книги, у нас є міні-курс по всіх процесах написання та видавництва книг.

 

Редагування та доопрацювання

Коли перша версія написана, настає час для редагування. На цьому етапі важливо глянути на текст критично. Насамперед, потрібно перевірити логіку та послідовність сюжету. Можливо, якісь глави потрібно буде переробити чи зробити більш детальними.

Однак, крім структурних змін, важливо також звернути увагу на стилістику та мову. Перевірте, наскільки текст зрозумілий вашій цільовій аудиторії. Можливо, щось потребує спрощення чи, навпаки, поглиблення. Основні кроки редагування:

  • Прочитайте текст, щоб побачити загальну картину.
  • Виправте стилістичні та граматичні помилки.
  • Додати необхідні деталі або видалити зайве.

Не бійтеся внести зміни, якщо це покращить вашу книгу. Професійні письменники часто переписують свої тексти кілька разів, і це нормальна практика.

Публікація книги

Коли ваша книга готова, настає важливий етап видання та публікація. Нині існує безліч способів видати книгу. Ви можете звернутися до традиційного видавництва або обрати самопублікацію через платформи, такі як Amazon або інші онлайн-сервіси.

Публікація книги вимагає не лише завершеного тексту, а й підготовки інших аспектів. Це може бути оформлення обкладинки, маркетинг та розповсюдження книги. Добре підготовлений текст – це лише половина успіху, важливо також донести його до читачів. Речі, які слід враховувати при виданні книги:

  1. Вибір видавництва чи платформи для самопублікації.
  2. Оформлення обкладинки та макету книги.
  3. Планування маркетингової стратегії просування.

Отже, видання книги — це не менш важливий процес, аніж її написання. Якщо ви хочете, щоб книга дійшла читача, потрібно продумати кожен етап її виходу.

Написати книгу, навіть якщо ви не письменник, — цілком можливе завдання. Головне – поставити мету, розробити план, писати регулярно і не боятися помилок. Коли текст готовий, важливо правильно підійти до етапу його видання та публікації. Зрештою, кожна людина може поділитися своєю історією чи ідеєю зі світом, якщо слідуватиме цим крокам.

Категорії
Блог

Наіль Ісмайлов: “Робота з негативом у написанні книг”

Наіль Ісмайлов:
"Робота з негативом у написанні книг"

Робота з негативом у написання книг включає важливий пункт – це очікування. Очікування того, що ти отримаєш негатив та вміння з цим жити. Це дуже важливо, тому що багато авторів, написавши книгу та отримавши негатив, просто кидають свою справу. Проводжу паралель із роботою: ти запропонував якусь ідею, вона не сподобалася, тебе захейтіли, ти отримав негатив. Як бути далі?

Просто розумій, що будь-яке мистецтво, що вже увійшло в історію, може здобути нове життя з часом. Це можна проілюструвати на прикладі деяких фільмів, які вийшли 20 років тому і були захоплені аудиторією. Однак минуло 20-30 років, і нові покоління почали дивитися ці фільми, поширили їх, і вони подобалися. Але на той час режисер уже втратив інтерес, навички та бажання творити. Якби він продовжив свою роботу, можливо, він створив би щось нове, що стало б успішним. Придушення себе на початку, отримавши негативний відгук, — це жахливо. Це те саме, якби ти не дав життя своїм персонажам в історії і не дав життя собі.

Важливо розуміти, що негатив це лише варіант подій. Якщо ти просто опустиш руки і кинеш те, що тобі важливо, що любиш робити, ти втратиш можливість творити. Нехай навіть на короткий час, але в будь-якому випадку, ти не мусиш переставати. Сьогодні твої слова можуть стати символом майбутнього та частиною майбутнього суспільства. Так само й у роботі. Якщо я запропонував рішення, яке виявилося неефективним і отримав негативний відгук, це не означає, що я маю опустити руки і перестати шукати нові рішення. Я можу помилитися 10 разів, але на одинадцятий раз я, можливо, допоможу команді, проекту та самому собі. Ми отримуємо досвід навіть через негатив. Ми маємо вчитися працювати з цим негативом.

Як справлятися з негативом та продовжувати розвиток

Чому зараз суспільство не зрозуміло мою книгу? Чому її не було прийнято? Можливо, я не торкнувся важливої ​​інформації, яка була необхідна. Можливо, я не написав тієї історії, яку хотілося б почути суспільству. Дуже важливо працювати з цим, не боятися падати, адже кожна дитина перед тим, як навчитися ходити, тисячу разів падає. Він може вдаритися, плакати, кричати, але зрештою він піде. Це те, що робить нас людьми, робить нас сильними.

Негатив буде завжди, і нам потрібно навчитися аналізувати його та працювати з ним. Це дуже важливо як у літературі, так і у роботі. Ці пункти для мене є фундаментальними. Це як дерево з гілками, на яких будую свою історію. У мене завжди буде стовбур, що йде корінням глибоко в землю, і крона дерева, яка прагне вгору, незважаючи на вітри та сонце. Моє дерево має бути міцним, і воно має стояти. Так само кожен письменник-початківець, кожна людина з творчими навичками в роботі, чи то написання планів чи впровадження бібліотек, має бути сильним і стійким, незважаючи на вплив інших людей.

Люди можуть змінити напрямок зростання гілок, але не зможуть змінити основну мету, той стрижень, який рухає цією людиною. Це дуже важливо. Напевно, якщо коротко, то це основні пункти, з якими я приступаю до роботи.

Індивідуальний підхід.
Як враховувати очікування та приховані камені

Ось те, про що я говорив, — детально розглянути в пунктах, але це вже індивідуальніший підхід. У кожної людини є свої очікування, свої цілі, і можуть бути навіть приховані підводні камені, до яких теж потрібно бути готовим. Потрібно вміти уникати цього підводного каміння, від того, що тобою можуть маніпулювати інші люди, направляти тебе в інше русло. Те саме буває, наприклад, у літературі, коли ти починаєш писати. Якщо ти розумієш, що твій герой опинився в такій ситуації, ця внутрішня маніпуляція може змінити її поведінку, і він втратить стрижень, який ти заклав у нього на самому початку.

У роботі це також дуже важливо. Хтось може сказати, що його думка така, і ти можеш просто піддатися цій думці і не досягти своєї мети. Я думаю, що у кожного підходи різні, але для мене ці п’ять, які я перерахував, є основними.

Привернення уваги: на кого орієнтуватись?

Питання цікаве. Говорячи про залучення, варто використати фокус на групі, для якої ти пишеш. Наприклад, як зробив Селінджер у «Над прірвою у житі». Він, будучи дорослим, написав історію про шістнадцятирічного хлопця, який переживав через те, що його вигнали зі школи. Він весь шлях пройшов, показуючи свої риси, обманюючи, боячись зустрічі з батьками. Це дуже важливий момент, коли ти розумієш, що спочатку треба зацікавити свою аудиторію.

Якщо це доросла аудиторія, то потрібно пам’ятати про те, що їм доступна інформація про своїх батьків, бабусь і дідусів. Наприклад, історія може починатися з того, що людина пережила війну. Але не обов’язково починати з того, що війна йде зараз. Можна почати з історії його діда, який воював, втратив щось важливе, і це вплинуло на його життя. Такий підхід дозволить читачеві зрозуміти, що війна стосується його роду. А якщо він почне замислюватися, чи торкнулася його війна, то зрозуміє, що так, торкнулася.

А якщо цікаво дізнатись докладніше про весь процес написання та видання книги, у нас є спеціальний міні-курс. Детальніше ТУТ.

Категорії
Блог

Наїль Ісмайлов: “Письменництво для майбутнього: передбачення та розуміння”

Наїль Ісмайлов: "Письменництво для майбутнього: передбачення та розуміння"

Чому і для чого можна писати книгу не для свого часу, а для майбутнього? Так само, як і в роботі, ти можеш запропонувати щось, що зараз не буде актуальним, але в майбутньому це стане чудовим рішенням. Ми повинні розуміти, що те, що ми робимо зараз, можливо буде відображенням майбутнього. Ми повинні просто усвідомлювати, що саме це наша людська сутність. Деякі люди можуть заглядати вперед, дехто задовольняється тим, що є зараз, а дехто живе минулим. Тому письменство для майбутнього ідеально підходить.

Припустимо, лідер чи будь-яка людина, яка хоче шукати нові шляхи, має розуміти, що важливо завжди тренувати навичку заглядати у майбутнє. Знати добре минуле, жити сьогоденням, але при цьому мати можливість писати про щось, що не актуально зараз, та запропонувати команді те, що допоможе у майбутньому.

Програмування – це чудово працює саме завдяки цьому. Є окрема категорія людей, які займаються виправленням та впровадженням нового функціоналу для майбутнього, намагаючись думати наперед, передбачати, які проблеми можуть виникнути та як їх вирішити у майбутньому. Це дуже важливий момент.

Так само й у книгах. Я пишу про людей, які втратили щось дуже важливе у житті. Зараз є люди в інших країнах, у Європі, які не втрачали чогось важливого і цього не зрозуміють. Але зрозуміють люди, які живуть, скажімо, в нашій країні, в Україні, і ті, хто стикався з подібними проблемами. Можливо, мої книги будуть близькі їм, і підхід, який я пропоную, буде рішенням, зрозумілим кожному.

 

Важливо розуміти, що ми можемо іноді не йти в ногу з часом, але при цьому знати, що якось наші знання допоможуть. Важливо бути готовими запропонувати рішення, яке зараз не є актуальним, але в майбутньому виявиться корисним. Якщо одне рішення не працює, ми можемо використовувати інше, тому що ми люди, ми розуміємо, що якщо літаки зараз не літають, ми можемо дістатися з пункту А до пункту Б машиною або поїздом. А коли літаки знову полетять, ми вже готові будемо.

Технології та майбутнє: як підходити до тем

Наприклад, він пише про штучний інтелект, роботів, які замінюють людей. Нині навіть фільми виходять на цю тему. Але для пострадянських країн це неактуально, бо маємо свої проблеми, і ми не думаємо про те, що робот буде нянькою для наших дітей. Але на Заході ця тенденція вже розпочинається. Припустимо, письменник почав писати про роботу-няньку. Гарний такий робот, але потім щось пішло не так. Якщо здати цю книгу в Україні, потрібно спочатку подумати, чи це потрібно читачеві? Чи взагалі є роботи в Україні, щоб люди почали замислюватися про це?

Читач може загрожувати цій темі, і в нього почнеться мислення: а чи варто купувати цю книгу? Аж раптом щось піде не так? Він починає застосовувати книгу на реальність, хоча це може бути утопія. Але це справжнє, і це буде у майбутньому. Ми повинні зрозуміти, що якщо пишемо, то спочатку потрібно зрозуміти, наскільки це близько буде суспільству. Хто моя аудиторія?

Звичайно, можна почати з теми війни, бо вона є актуальною. Сказати, що війна була, використати технології, які створювали зброю. Але моя історія не про це, а про те, як технології створювали помічників для людей. Про одного такого помічника я розповім. Плавний підхід: спочатку акцент на реальності, потім перехід до вигаданого, що здається майбутнім, але насправді вже поруч.

Жуль Верн писав про підводні човни, що тоді здавалося нереальним, а через 100 років це стало реальністю. Або 300 років тому писали про космос, а після шістдесятих років космос уже став доступним. Ми повинні розуміти, що щоб зацікавити суспільство, потрібно спочатку показати, до чого реальність іде. Не варто відмовлятися від утопій чи фантастики. Пишіть про майбутнє – це класно та здорово. Багато хто живе в майбутньому і допомагає людям знаходити себе. Але будь-яка утопія починається з чогось реального.

Передача досвіду майбутнім поколінням

Це важливо, щоб виховання передавалося від батьків дітей. Звісно, будуть критики, які скажуть, що не варто передавати біль майбутнім поколінням. Але якщо ми не передамо, як вони будуть готові до того, що станеться у майбутньому? Війни продовжуються, і завдяки багатьом книгам з минулого ми можемо виховувати цінність своєї історії, культури, народу, мови та релігії. Розуміючи все це, ми знаємо, що війна завжди була і ворог завжди був. Ми повинні знати, як вистояв наш народ тоді і як це можна застосувати зараз, щоб вистояти знову. Все дуже просто: тоді була єдність, і зараз вона теж потрібна. Це те, що нам допоможе.

Якщо ми можемо описати всі ці деталі, то читач зрозуміє, що тоді була війна, і тоді вистояли завдяки єдності. Значить, і зараз потрібна єдність. У нього підсвідомо розпочнеться робота над цим у голові. Він зрозуміє, що не повинен ігнорувати події, а повинен зрозуміти, як це було на початку двадцять другого року, коли почалася війна. Якщо письменник пише про те, що зараз не актуально, давайте придумаємо тему, яка буде реальнішою.

А якщо цікаво дізнатись докладніше про весь процес написання та видання книги, у нас є міні-курс по всіх процесах написання та видавництва книг.

Категорії
Блог

Наїль Ісмайлов: “Мова спілкування при написанні книги та в роботі”

Наїль Ісмайлов:
"Мова спілкування при написанні книги та в роботі"

Якщо моя аудиторія 30+, то я маю показати деталі, які для них важливі, через мову спілкування при написання книги. Так само й у роботі. Якщо я розумію, що моя команда працює з однією мовою програмування, то я маю знаходити рішення саме для цієї мови. А не так, що всі пишуть однією мовою, а я приходжу і говорю іншою. Візьмемо не програмування, а мову спілкування. Команда розмовляє українською чи англійською, а я приходжу і розповідаю щось турецькою. Звичайно, команда мене не зрозуміє і не зможе відповісти, тому що для них це чуже. Але коли я переходжу на комфортну для команди мову, вони починають мене розуміти, і тоді вже важлива основа інформації, яку я хочу донести.

Тобто я маю розуміти, з ким я працюю, кому доношу інформацію та наскільки зможу допомогти цій команді. Якщо я надаю не корисну інформацію, природно вони послухають і скажуть, що це просто марнування часу. Але якщо я покажу, як цю інформацію можна використовувати в продукті, і це допоможе нам прискорити процеси або покращити кінцевий продукт, команда почне користуватися цією інформацією. Це дуже важливо – розуміти, з ким ми працюємо чи для кого ми пишемо книгу.

А якщо цікаво дізнатись докладніше про весь процес написання та видання книги, у нас є міні-курс по всіх процесах написання та видавництва книг.

Як доносити думки?

Коли ти вже визначився, що використовуєш реальність, розумієш аудиторію і пишеш для неї, тобі потрібно зрозуміти мову, якою ти пишеш. Мається на увазі не мова країни, а мова почуттів, привілеїв, команди або мова, якою ти доводитимеш інформацію. Тобі потрібно правильно розставити акценти у своїх думках: яку частину направити, якщо ти хочеш показати, що суспільство дуже погане? Люди читатимуть це не так відкрито, якби вони читали про прекрасний світ, де існують технології, які допомагають людям, і є унікальні персонажі, які не використовують ці технології, але намагаються жити у світі, який їм залишили батьки. Тобто ти починаєш показувати, що є суспільство.

Нав’язувати свої правила, але при цьому жити за законами минулого, показаними батьками, вже виявляє інтерес.

  • Як?
  • Чому він так живе?
  • Яка його мотивація?
  • Чому не використовує сучасних можливостей?
  • Може, була якась історія?

Потім ти показуєш, що такі люди перебувають у твоєму оточенні, і додаєш плюси нового покоління, плюси людей, які ще живуть поколіннями місцями, і пояснюєш, чому відбувається такий баланс. Ти ставиш на одну чашу терезів сьогодення, на іншу — минуле, і при цьому намагаєшся, щоб сьогодення якось уживалося з минулим. І це детально тон, який буде поставлено з перших сторінок і почне викликати інтерес у читача.

Як у літературі ти починаєш із певного тону, так і в роботі, при впровадженні нових параметрів, це дуже допомагає. Якщо з’являються якісь несподівані моменти, яких ми не готові, важливо не боятися переробити частину плану, переглянути підхід і описати якесь відгалуження від основної дороги. Це пов’язано з першим пунктом, коли ми маємо переслідувати реальність.

Категорії
Блог

Наїль Ісмайлов: “Література та робота: паралелі та загальні принципи”

Наїль Ісмайлов: "Література та робота: паралелі та загальні принципи"

Література та робота мають безліч паралелей, які допомагають досягати успіху в обох напрямках. Коли я працюю над проектом або пишу книгу, я завжди дотримуюся певних принципів. Вони є важливими як для створення історії, так і для успішної роботи в команді.

  1. По-перше, завжди треба діяти за планом. У літературі це означає, що в тебе має бути основна ідея, довкола якої будується історія. Кожен персонаж, як гілка дерева, пов’язаний із цією основною ідеєю. Так само в роботі важливо, щоб у кожного проекту була чітка структура та план, на основі якого приймаються рішення. Для мене план – це як основа, яка тримає все разом і не дає збитися зі шляху.
  2. По-друге, важливо збирати та використовувати реальну інформацію. Коли я пишу книгу, я не просто вигадую події. Я намагаюся ґрунтувати їх на реальних фактах та досвіді, щоб історія виглядала переконливо. У роботі я завжди проводжу аналіз та збираю дані, щоб ухвалити усвідомлені рішення. Якщо я впроваджую нове рішення у проект, я звертаюся до колег, які вже мали досвід із цією технологією, щоб зрозуміти її плюси та мінуси.

Спостереження за навколишнім світом також відіграє ключову роль. У літературі це допомагає мені створювати живих персонажів, які відбивають реальні риси та емоції людей. В роботі спостереження за процесами та взаємодія з колегами допомагає мені краще розуміти динаміку команди та знаходити оптимальні рішення для досягнення цілей.

І в літературі, і в роботі потрібно пам’ятати про реальність. Іноді можна фантазувати та створювати утопії, але важливо не втрачати зв’язок із сьогоденням. Людина завжди сприймає краще те, що близько до її досвіду та життєвих ситуацій. Тому навіть створюючи вигадані світи або пропонуючи нові рішення на роботі, потрібно ґрунтуватися на реальних фактах і ситуаціях. Це дозволить не тільки зробити роботу більш ефективною, а й створити твір, який шукатиме відгук у аудиторії.

Як зберегти гнучкість та готовність до змін

Застосування навичок дуже важливо, тому що нам або потрібно бути на плаву, або постійно бігати за поїздом, що йде, не маючи можливості просто сісти в нього. Однак, читаючи книги, ми можемо брати корисну інформацію і використовувати її в житті, щоб надати собі інструменти для того, щоб наздогнати цей поїзд. Нехай навіть це буде останній вагон, але все одно можна сісти до нього. В принципі, це перший важливий фактор, який я використовую як у написанні книг, так і в описі плану впровадження нової бібліотеки.

Друге, що важливо і що я хочу відзначити, — це бібліотека в моїй роботі. Я приблизно розумію, що вона може означати. Це дуже добре питання, тому що є у світі розробки багато людей, які працюють роками, але не розуміють, що таке бібліотека. У принципі, якщо говорити простими словами, це вже створене рішення, яке підтримується, легко впроваджується і може замінити великий обсяг роботи двома рядками коду. Наприклад, мені потрібно написати велику функцію, яка приймає якісь дані та щось із ними робить. Замість того, щоб писати цю функцію самостійно, я можу використовувати бібліотеку, де цю функцію вже написано. Мені залишається тільки витягти її звідти і використати. Якщо говорити зовсім простими словами, це шаблон, який можна застосувати.

Це допомагає автоматизувати роботу, що є досягненням людства. У цьому є позитив, але є і негатив, адже люди стають лінивими і не використовують свій час, припустимо, для прочитання книг, а витрачають його на сайтах, які забирають час.

Гнучкість та адаптація в літературі та роботі

У літературі, коли я пишу, я розумію, що мій герой має мету, матиме кульмінацію, має сенс. Але поступово, в міру написання, я усвідомлюю, що можу подарувати герою ще щось, якесь якість, про яке не думав на самому початку. Цей момент допомагає зрозуміти, що герой набуває незалежності, стає живим, і ти можеш дати йому щось, що стане його найкращою зброєю і допоможе швидше досягти мети.

У роботі, коли у нас є певний план, ми суворо дотримуємося його, але в якийсь момент розуміємо, що якщо змінити один із пунктів, це може бути краще. І важливо зрозуміти, що ми можемо це зробити і не маємо боятися наслідків. Наслідки будуть у будь-якому випадку, вони можуть бути хорошими, тому що план спрацював. Або невдалими, але це дасть нам великий досвід того, як зробити наступного разу.

А якщо цікаво дізнатись докладніше про весь процес написання та видання книги, у нас є спеціальний міні-курс з яким ви можете ознайомитися.

Порівняння західних та пострадянських підходів

Припустимо, у бізнесі, коли в Радянській країні хтось іде до банку, у нього запитують історію роботи та план. Фахівці читають цей план, оцінюють його, виділяють якийсь кредит, але найчастіше відмовляють. Людина через якийсь час починає свою битву в новому світі зі своїм планом. Він повертається до банку і каже: “Ну, я втратив гроші, втратив все і не зміг реалізувати свій план, але маю інший план. Ви не можете мені допомогти? І тут банк відповідає: “Слухай, ти вже один раз програв, тому вибач.”

А як відбувається на Заході? Все те саме: людина вперше програла, вдруге приходить, і банк їй каже: “Ти знаєш, ти програв, але ми тобі можемо знову виділити кошти. Закладаємо великі відсотки, але при цьому виділимо кошти лише тому, що ти вже знаєш, як чинити, щоб не програти знову. Тобто, ти вже став досвідченішим у цій справі. У більшості випадків західна риторика спілкування людей відрізняється, тому що вони завжди дають шанс, розуміючи, що людина отримала досвід. Звичайно, вони в цей шанс включають ризики, але все ж вірять.

Ось те саме ми повинні розуміти: якщо у нас був план, і ми щось змінили, і він зазнав невдачі, то ми знову можемо спробувати. Ми розуміємо, що окей, ця бібліотека, яку я впровадив, не допомогла нам. Ми можемо відкотитися назад, використовувати все те саме, що використовували до цього, і при цьому не перестати шукати інші варіанти. Адже це дозволяє всьому людству розвиватися, бути кращим, ніж вони були вчора. Це нам дуже допомагає.

У літературі герой може піти і зробити щось не те, але в нього завжди буде шанс повернутися, перепросити, впоратися, якось змінити щось, тому що люди живуть так само. Сьогодні ми програли битву, але це не означає, що треба опускати руки та здаватися.

Реальний підхід у літературі та роботі

Отже, перше, що я відзначив та використовую як у літературі, так і в роботі, — це реальний підхід, підхід до реальності. Друге, важливе, — це розуміння того, хто читатиме книгу та отримуватиме інформацію. Це, можливо, мало бути першим пунктом. Я маю розуміти, для кого я це роблю. Наскільки, по-перше, суспільство готове до моєї історії? Наскільки вона потрібна людям, які візьмуть книгу до рук? І паралельно в роботі я маю розуміти, наскільки інформація буде корисна і потрібна тим, кому я її надаю.

Перш за все, я маю розуміти, хто мій читач. Тобто перед тим, як розпочати роботу, потрібно провести первинний аналіз:

  • Для кого я пишу?
  • Якою буде моя аудиторія?
  • Віковий параметр, що я маю враховувати, перш ніж почну писати?

Якщо я пишу для аудиторії 30+, то багато періодів почуттів до 18 років я повинен описувати так, щоб людина могла зрозуміти, чи пережила вона це у своєму минулому, чи ні. Чи близькі йому ці перші почуття, перші погляди, стосунки, дотики? Чи важливо йому це прочитати? Зможу я занурити його в минуле, пережити почуття заново? Або, навпаки, я маю розуміти, що показую якусь інформацію, але людина цього не відчувала, і, в принципі, для неї це буде чужим.

Наприклад, скаже: “Сьогодні я прочитав книгу, де автор написав такі рядки про школу. А що ви робили у школі?” І з’явиться нова тема для обговорення. Тобто я дам якийсь поштовх до того, щоб людина на секунду поринула у минуле, згадала і змогла прожити цей момент ще раз. І це дуже важливо. Такі деталі роблять нас живішими.

 

Залиште заявку

У Вас есть заказ на просчет?

Оставляйте свой номер и наш менеджер
свяжется с Вами в течение дня:)

У Вас є замовлення на прорахунок?

Залиште свій номер і наш менеджер
зв’яжеться з Вами впродовж дня:)

Do you have an order to miscalculate?

Leave your number and our manager
will contact you within a day:)